МЕГА ТОР Новоалтайск COCAIN 99% наркота

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!

Привет, дружок! Хочу с тобой поделиться своим опытом приобретения закладки и незабываемом трипчике на серфе. Всё было ахуительно! Засади, как я сказал, начиналось с того, что я попал в череду странностей и мне ‘удалось’ съесть весь рецептурный бланк, который был совсем не малява.

Дело было так: я, ширной наркоман, собирался найти что-то новенькое для своих стимульных жизненных взлетов. Мой душевный бро, которого зовут Артем, сказал мне о некой закладке, которая делает тебя совсем не ширным. И мол, это самая классная стимуляция для нашей банды мизантропов.

Так вот, я решил рискнуть и отправился на поиски этой мескалина. Побродив по улицам города, я наконец-то нашёл настоящего дилера. Он был чертовски удивлён, когда увидел меня, но тут же понял, что я серьезно настроен и говорю не о ветрянке, а о настоящем деле.

– Что хочешь, малой? – спросил он смотря на меня своими красными глазами.

– Да надо мне закинуть нового сорта мескалина, – ответил я, отводя глаза в сторону.

– Ахуительно! – сказал он и достал из-за спины маленький пакетик с белым кристаллическим порошком. – Я точно знаю, это то, что тебе нужно! Говорят, он даже лучше мескалина, соль альфа пвп! Вот примерно такой. – Дилер указал на пакетик и сделал размеренный жест рукой.

– Мне показалось, или у тебя руки трясутся? – спросил я с некоторой насмешкой в голосе.

– Да нормально, братик, – улыбнулся дилер со смесью нервозности на лице. – Это я просто утром слишком мало свалил.

‘Ну, чё, думаю, Биг-Лебовски, пора приступать к экшену. Дело в шляпе!’ – подумал я и достал из кармана пачку денег.

– Вот, держи нашу сделку, – я сунул пачку в его руки и почувствовал адреналин вкатывающийся, как кокаин в кровь.

Получив свою порцию закладки, я с улыбкой отправился домой на своём черном космическом скейте. Всё уже предчувствовал, что меня ждёт сущий кайф! И я ни разу не ошибся.

Настал день Д. Я решил провести свое первое трипчик местных мескалинов на городском пляже, где катались шибзяки на серфе и волна была широкой, словно мои наркотические горизонты.

Подготовившись со всеми нужными ритуалами, я принял мою закладку. Ощущение, словно тебя мгновенно включило в фильм ‘Матрица’, было фантастическим! Каждый ветерок казался магическим крылом феи. Мой взгляд настолько оживился, что я почувствовал себя супергероем комиксов. Ощущение силы пронизывало моё тело, будто я смогу взлететь на небеса!

Тем временем, стимулированные широкими волнами, шибзяки и другие наркоманы катались на доске, словно боги моря. Каждое их движение было ошеломительным! Я не мог отвести глаз от этой красоты и впитывал в себя каждую нотку экстаза, которая распространялась по воздуху.

Моё тело двигалось в ритме волн, словно мои мышцы превратились в эластичный пластик. Я чувствовал, как вся красота этого мира проникает в меня и превращает меня в часть этой бесконечной гармонии.

Вскоре, когда трипчик подходил к концу, я оказался на берегу. Мой рассудок возвратился постепенно, и я осознал, что снова находился в реальности, а не в галактике своего воображения. Я ощущал в себе грустное смешение радости и ностальгии, будто расставание с наркотиком становилось таким трудным. Мои наркотические приключения должны оставаться исключительно в памяти, а не в моем теле. Удачи, братишка!